ЗООНОЗИ, або антропозоонози (грец. anthropos — людина + zoon — жива істота + nosos — хвороба) — інфекційні захворювання людини, джерелом яких є інфіковані тварини (хворі або носії). Виділяють 2 групи З.: передані від свійських та інших синантропних тварин (сальмонельоз, бруцельоз, туберкульоз, правець, сибірка, лептоспіроз, сап, меліоїдоз, орнітоз, ящур, аспергільоз, трихофітія, мікроспорія, балантидіаз, токсоплазмоз, трипаносомоз, лейшманіоз та ін.) і передані від диких тварин — природноосередкові З. (лістеріоз, чума, туляремія, лептоспіроз, кліщовий спірохетоз, рикетсіоз, сказ, геморагічна гарячка, вірусний енцефаліт, лейшманіоз та ін.). Основним методом діагностики З. є виділення культури збудника. При сказі та протозойних З. ефективний мікроскопічний метод. Широко застосовують також серологічний метод. При бруцельозі, туляремії, сапі, токсоплазмозі доцільним є алергічний метод. Використовують також зараження тварин. Для встановлення діагнозу З. у людей слід провести мікробіологічні дослідження тварин, виготовлених з них продуктів і сировини.
БСЭ. — М., 1971. — Т. 9; Словник з мікробіології, вірусології, імунології та інфекційних захворювань / За ред. проф. Г.К. Палія. — Вінниця, 1995; Тимченко А.Д. Краткий медико-биологический словарь. — К., 1988.